Андрій Романович про «Фінал чотирьох»: «Ніхто не може передбачити володаря трофею, і в цьому весь кайф»

Ім’я володаря Кубка України з волейболу серед жіночих команд сезону 2019/20 стане відоме вже завтра. Сьогодні ж відбудуться півфінальні ігри, які й класифікують команди на переможців та переможених. Останні визначатимуть бронзового призера, а от щасливчики позмагаються за головний трофей турніру.

- Зрозуміло, що краще посісти друге місце, ніж третє або четверте, проте всі вони є другорядними, а переможцем буде тільки один, - заявив головний тренер СК «Прометей» Андрій Романович. - Щоб стати володарем Кубка України, потрібно боротися та вигравати обидва матчі. Права на помилку немає, адже вона може дорого коштувати.

Нагадаємо, що у півфіналі кам’янчанки зустрінуться з «Хіміком». Ще одну путівку до вирішального поєдинку змагань розіграють між собою «Галичанка» та «Орбіта».

- З южанками буде дуже яскрава та водночас складана гра. Наші перемоги над ними в Суперлізі зараз не мають ніякого значення – у «Фіналі чотирьох» все почнеться спочатку. Обидві команди гідні одна одну: «Хімік» пристойно підсилився, запросивши одну з кращих бомбардирів в історії українського волейболу Анну Кириченко та американку Браун, яка є досить активною блокуючою; ми також здійснили хороший трансфер, підписавши Десіславу Ніколову. Догравальниця посилила задню лінію – в захисті та прийомі стало набагато надійніше й спокійніше, - розповів наставник «червоно-білих».

Спеціаліст також зазначив, що найголовнішим досягненням клубу вже є те, що всі шанувальники українського волейболу живуть цими матчами. Команда також із нетерпінням чекає дійства, але присутнє й певне хвилювання:

- З одно боку, той факт, що ми граємо вдома, додає переживань, бо не хочеться вдарити в бруд обличчям перед домашніми трибунами, але з іншого - енергія від своїх фанатів заводить, веде вперед, тому для нас це божевільна додаткова підтримка. Я завжди ставлю в приклад фінал Ліги чемпіонів сезону 2004/5, коли футболісти «Ліверпуля» програвали після першого тайму 0-3. Не дивлячись на такий рахунок, фанати «мерсисайдців» гучно підтримували свою команду, співаючи славнозвісний You'll Never Walk Alone. Чим і надихнули англійців на камбек: у другому відрізку поєдинку ті зуміли відігратися й в кінцевому підсумку взяти Кубок.

Даний розіграш турніру відрізнятиметься від останніх відсутністю явного фаворита. Команди були на порядок слабкіші за «Хімік», і вся Україна знала, що він переможе.

- Зараз же ніхто не може передбачити володаря трофею, і в цьому весь кайф. Головне не перелаштуватися, або, як говорять люди в спортивному середовищі, - «перегоріти». Бувало й таке, коли в кінці матчу зазнавали несподіваної та прикрої поразки. Наприклад, у сезоні 2010/11, будучи на чолі «Галичанки», ми примудрилися програти 2:3 одеській команді «Джинестра», виграючи 2:0 по сетах. Причому перші дві партії пройшли в одні ворота, але потім усе перевернулося з ніг на голову. З позитиву - запам'яталися півфінал і фінал Кубка Білорусі сезону 2000/1 у Баранавічах. Працюючи з «Атлантом», грали проти команди «Белбізнесбанк», яка в місцевій лізі випередила нас на одне очко і стала чемпіоном. У важкій грі ми перемогли 3-0 по партіях, а потім ще виграли й фінал з «Брестом», ставши володарями Кубка - це був божевільний драйв, - підсумував Андрій Васильович.