На своїй батьківщині в Болгаріії Благовест працював помічником головного тренера ВК “Маріца” (Пловдив). У 2022 році на аналогічній посаді став до роботи в таборі національної жіночої збірної Болгарії.

У сезоні 2022/23 приєднався до СК “Прометей” помічником Івана Петкова, з яким тривалий час працював до цього як у збірній, так і на клубному рівні.

В якості асистента тренера Тодоров упродовж кар'єри сім разів ставав чемпіоном Болгарії та неодноразово виходив до групового етапу Ліги чемпіонів. До того ж фахівець є шестиразовим володарем Кубка Болгарії. А в останньому сезоні разом з “Прометеєм” ще й виграв “золото” України.

Спортивні досягнення: 2015 рік - кращий ліберо чемпіонату світу до 20 років; 2017 рік - кращий ліберо чемпіонату світу до 23 років; MVP Золотої ліги Європи 2021; 7-кратна чемпіонка Болгарії, 5-кратна володарка Кубка Болгарії; 3-е місце на чемпіонаті світу до 23 років в Словенії.

З 2008 по 2014 грала за болгарську команду «Левскі» (м. Софія). Сезон 2014/2015 провела у азербайджанському клубі «Азерйол» (м. Баку), 2015/2016 – знову у команді «Левскі». З 2016 по 2019 рік грала за болгарський клуб «Маріца», з 2019 по 2020 – за турецьку команду «PTT Spor», з 2020 по 2021 – румунському клубі «Динамо-Бухарест». З 2021 року гравець СК «Прометей».

Спортивні досягнення: 2014, 2016 - володарка Кубку Єльцина; 2014, 2015, 2016 – Гран-прі світу; 2014, 2015, 2016 – учасниця чемпіонату світу та Європи; 2018-2021 - переможниця Золотої Євроліги.

З 2006 по 2008 рік грала за болгарський ВК «Славія». Наступні три роки - з 2009 по 2012 виступала за австрійський клуб АСКО «Лінц-Стег».  З 2012 по 2013 грала у італійському клубі «Волей Соверато», а з 2013 по  2014 – у турецькому клубі «Халкбанк». У складі турецького клубу «Сераміксан» у сезоні 2015-2016 років грала у другій лізі чемпіонату Туреччини, а у сезоні 2016-2017 років – у першій лізі. З 2017 по 2018 роки грала у болгарському ВК «Маріца». З 2018 по 2019 рік виступала за турецький клуб «Айдин Бююкшехір Беледіесі», а у 2019 році знову повернулася до болгарської «Маріци», де грала до початку 2020 року. Наприкінці січня 2020 року приєдналася до волейбольної команди СК «Прометей».Командні нагороди: золотий призер та багаторазовий срібний призер чемпіонату Болгарії, володар Кубка Болгарії (2007 та 2017 років), чемпіон Болгарії з пляжного волейболу у 2010 році. Срібний призер чемпіонату Австрії (2010, 2011, 2012 років), срібний призер Чемпіонату Туреччини серії А2. Учасниця Середньоєвропейської ліги з волейболу, CEV Cup та CEV Volleyball Challenge Cup. У результаті фіналу Кубка виклику 2019 у складі турецької команди «Айдин Бююкшехір Беледіесі» посіла 2 місце.Індивідуальні нагороди:- U17 MVP ВК «Славія» у Фіналі чемпіонату Болгарії 2006/07 та 2007/08 років- U21 MVP та кращий бомбардир «Лінц-Стег» у чемпіонаті Австрії 2009/10 років- Кращий бомбардир ВК «Маріца» у груповому етапі Ліги чемпіонів CEV 2017/18 років

Професійний шлях Івана як волейболіста розпочався у 16 років, коли він приєднався до болгарської чоловічої команди вищого дивізіону пловдівського “Локомотива”. Щоправда, тривав недовго, бо через важку травму Петков був змушений завершити кар’єру гравця. У 28 років став тренером жіночого клубу “Маріца” Пловдив, з яким встиг попрацювати 16 сезонів. За цей час фахівець поступово допоміг йому піднятися до нинішнього статусу домінуючої сили Болгарії.

На той момент “Маріца” не мала жодного трофею в своїй історії. Втім, після приходу Івана стала шестиразовим чемпіоном своєї країни поспіль та тричі виграла “срібні” та “бронзові” нагороди цих змагань. Крім того, наставник п'ять разів підіймав над головою національний Кубок, а також приводив команду до перемоги в Суперкубку Болгарії в 2015 році.

Історичні досягнення “Маріци” на євроарені також пов'язані з ім'ям Івана Петкова. Восени 2017-го у матчі проти російського “Єнісею”, який, напевно, став найпам’ятнішим в історії пловдівського клубу, його підопічні здійснили неймовірний камбек. Програвши дві стартові партії, вони виграли з рахунком 3-2, а потім ще й тріумфували в “золотому” сеті. В підсумку “Маріца” стала першою болгарською командою в історії, яка кваліфікувалася до основної сітки жіночої Ліги чемпіонів ЄКВ.

У 2020-му Петков очолив СК “Прометей”. У своєму першому ж сезоні він разом із “червоно-білими” оформив золотий хет-трик на внутрішній арені, здобувши чемпіонство, Кубок та Суперкубок України. А у свій другий рік роботи Іван знову-таки вперше в історії успішно вивів команду до групового раунду Ліги чемпіонів. 

Петков досягав висот і як помічник тренера болгарської команди, яка потрапила до “фіналу чотирьох” жіночого чемпіонату світу серед юніорок у Мексиці. Того ж року вони виграли й чемпіонський титул БВА серед юніорок Балкан. У 2015 році він привів юних спортсменок до восьмого місця на чемпіонаті світу U-20 у Пуерто-Ріко та до “срібла” чемпіонату Балкан U-20.

У 2018 році Івана призначили головним тренером національної збірної Болгарії, а вже через три роки пішов у відставку. Впродовж цього періоду він двічі вигравав Золоту Євролігу в 2018 і 2021 роках, а також Кубок претендентів 2018, який проходив у Перу, здобувши місце у Лізі націй на наступний рік.

У 2022-му році болгарський фахівець очолив національну жіночу збірну України, разом з якою досяг неабиякого прогресу на міжнародній арені. Синьо-жовті пройшли кваліфікацію чемпіонату Європи-2023 без жодної поразки та виграли Золоту Євролігу-2023. Водночас завдяки високій позиції в рейтингу Міжнародної федерації волейболу (FIVB) наша команда потрапила до відбору на Олімпійські ігри-2024.