Спортсменка народилася в Києві. Свою професійну кар'єру розпочала в стані багаторазового чемпіона України южненського “Хіміка”, за який виступала в період з 2017 по 2022 роки. З сезону 2022/23 є гравчинею СК “Прометей”.

Командні нагороди: чемпіонка (2022/23, 2018/19, 2017/18) та срібна призерка (2021/22, 2020/21) України; володарка (2019/20, 2018/19, 2017/18) та срібна призерка (2021/22, 2020/21) Кубку України; володарка (2019/20, 2018/19, 2017/18), а також срібна (2020/21) і бронзова (2021/22) призерка Суперкубку України; чемпіонка Золотої Євроліги (2023).

Народилася в Івано-Франківську. Майстриня спорту України. Дебютувала на професійному рівні в 2017-му в футболці луцької команди “Волинь-Університет”, за яку зрештою виступала до 2022 року. З сезону 2022/23 — гравчиня СК “Прометей”.

Командні нагороди: чемпіонка (2022/23), срібна (2017/18) та бронзова (2018/19) призерка України; бронзова призерка Кубку України (2018/19); чемпіонка Золотої Євроліги (2023).

Народилася в Маріуполі. Майстриня спорту України міжнародного класу. Волейболом почала займатися з тринадцяти років у місцевій шкільній секції, а через півроку була прийнята до групи підготовки клубу “Сєвєродончанка”. Саме в цій команді стартувала її професійна кар'єра, за яку виступала з 2009 по 2016 роки. Далі Світлана вирішила спробувати свої сили за кордоном, де захищала кольори таких колективів: “Азерйол” (Баку, Азербайджан) 2016/17, “Азеррейл” (Баку) 2017/18, “Островець-Свєнтокшиський” (Польща) 2018/19.

У 2021-му приєдналася до СК “Прометей”. Однак у своєму дебютному сезоні грала за колектив Академії у Вищій лізі чемпіонату України. Дорсман була прикладом для наслідування для юних партнерок по команді. А її чималий досвід допоміг їхньому розвитку та становленню як професійних спортсменок. Уже в наступному році Світлана стала капітаном першої команди.

Командні нагороди: чемпіонка (2022/23), срібна (2014/15, 2013/14) та бронзова призерка (2015/16, 2011/12, 2010/11) України; срібна (2014/15, 2013/14, 2012/13) та бронзова (2015/16) призерка Кубку України; чемпіонка (2017/18) та бронзова призерка (2016/17) Азербайджану, срібна призерка Всесвітньої студентської Універсіади (2015); чемпіонка Євроліги (2017, 2023).

Індивідуальні нагороди: краща нападниця чемпіонату Чехії (2022/23).

Дошлюбне прізвище — Великоконь. Народилася в Білій Церкві. Майстриня спорту України. Волейболом почала займатися з шести років. Грала в таких командах, як “Спортліцей” (Біла Церква) 2017/18, “Хімік” (Южне) 2018 — 2021, “Аланта” (Дніпро) 2021/22. З сезону 2022/23 — гравчиня СК “Прометей”.

Командні нагороди: чемпіонка (2022/23, 2018/19) та срібна (2020/21) призерка України; володарка (2019/20, 2018/19) та срібна призерка (2020/21) Кубку України; володарка (2019/20, 2018/19) і срібна (2020/21) призерка Суперкубку України; чемпіонка Золотої Євроліги (2023).

Індивідуальні нагороди: краща пасуюча Золотої Євроліги (2019).

З 2012 по 2016 роки працював у чоловічій команді вітчизняної Суперліги “Суми-Хімпром”. З 2016 по 2019 роки був частиною жіночого колективу “Хімік”, який на той момент диктував моду в українській першості. З 2013 по 2019 роки входив до складу студентської збірної України, разом з якою брав участь у Всесвітній Універсіаді. З 2015 року — у тренерському штабі національної жіночої збірної України. У 2019-му приєднався до СК "Прометей".

У минулому — український професійний волейболіст, який виступав на позиції ліберо. З 2003 по 2010 роки грав у складі національної збірної України. З 1995 року виступав у таких клубах, як “Стирол” (Горлівка), “Локомотив” (Дніпро), “Локомотив” (Київ). З останнім у 2008-му році став чемпіоном України.

У 2010 році грав у складі команди “Кримсода” (Красноперекопськ). З 2011 по 2016 роки захищав кольори сумського “Хімпрому”, разом з яким неодноразово вигравав срібні нагороди чемпіонату і Кубку України. Саме в Сумах Денис Вікторович почав свою тренерську кар'єру. У 2017 році перейшов у ВК “Дніпро” на позицію граючого тренера.

Через рік повернувся до Сум, де став тренером чоловічої команди “ШВСМ-СумДУ”. У сезоні 2017/18 команда під керівництвом Володимира Бабкова і Дениса Зуя стала переможцем Вищої ліги і вийшла в Суперлігу. Того ж року Денис Вікторович був помічником тренера в молодіжній чоловічій збірній України U-18.

У 2019-му став тренером казахстанського клубу “Атирау”. Під його керівництвом ця команда здобула срібні медалі Суперкубку і чемпіонату Казахстану. З 2020 року — помічник головного тренера СК “Прометей”. З сезону 2024/25 — головний тренер "червоно-білих".

Професійний шлях Івана як волейболіста розпочався у 16 років, коли він приєднався до болгарської чоловічої команди вищого дивізіону пловдівського “Локомотива”. Щоправда, тривав недовго, бо через важку травму Петков був змушений завершити кар’єру гравця. У 28 років став тренером жіночого клубу “Маріца” Пловдив, з яким встиг попрацювати 16 сезонів. За цей час фахівець поступово допоміг йому піднятися до нинішнього статусу домінуючої сили Болгарії.

На той момент “Маріца” не мала жодного трофею в своїй історії. Втім, після приходу Івана стала шестиразовим чемпіоном своєї країни поспіль та тричі виграла “срібні” та “бронзові” нагороди цих змагань. Крім того, наставник п'ять разів підіймав над головою національний Кубок, а також приводив команду до перемоги в Суперкубку Болгарії в 2015 році.

Історичні досягнення “Маріци” на євроарені також пов'язані з ім'ям Івана Петкова. Восени 2017-го у матчі проти російського “Єнісею”, який, напевно, став найпам’ятнішим в історії пловдівського клубу, його підопічні здійснили неймовірний камбек. Програвши дві стартові партії, вони виграли з рахунком 3-2, а потім ще й тріумфували в “золотому” сеті. В підсумку “Маріца” стала першою болгарською командою в історії, яка кваліфікувалася до основної сітки жіночої Ліги чемпіонів ЄКВ.

У 2020-му Петков очолив СК “Прометей”. У своєму першому ж сезоні він разом із “червоно-білими” оформив золотий хет-трик на внутрішній арені, здобувши чемпіонство, Кубок та Суперкубок України. А у свій другий рік роботи Іван знову-таки вперше в історії успішно вивів команду до групового раунду Ліги чемпіонів. 

Петков досягав висот і як помічник тренера болгарської команди, яка потрапила до “фіналу чотирьох” жіночого чемпіонату світу серед юніорок у Мексиці. Того ж року вони виграли й чемпіонський титул БВА серед юніорок Балкан. У 2015 році він привів юних спортсменок до восьмого місця на чемпіонаті світу U-20 у Пуерто-Ріко та до “срібла” чемпіонату Балкан U-20.

У 2018 році Івана призначили головним тренером національної збірної Болгарії, а вже через три роки пішов у відставку. Впродовж цього періоду він двічі вигравав Золоту Євролігу в 2018 і 2021 роках, а також Кубок претендентів 2018, який проходив у Перу, здобувши місце у Лізі націй на наступний рік.

У 2022-му році болгарський фахівець очолив національну жіночу збірну України, разом з якою досяг неабиякого прогресу на міжнародній арені. Синьо-жовті пройшли кваліфікацію чемпіонату Європи-2023 без жодної поразки та виграли Золоту Євролігу-2023. Водночас завдяки високій позиції в рейтингу Міжнародної федерації волейболу (FIVB) наша команда потрапила до відбору на Олімпійські ігри-2024.