.

Має вищу освіту за спеціальністю фізичне виховання.  Працював викладачем з фізичного виховання у СШ№28 м. Кам’яньске та тренером-викладачем з волейболу в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання. З час роботи в коледжі, разом зі збірними навчального закладу, ставав шестикратним чемпіоном міста Кам’янське (серед ВНЗ, дівчата), п’тикратним чемпіоном міста (серед ВНЗ, юнаки), трикратним срібним призером Чемпіонату Дніпропетровської області (серед ВНЗ, юнаки). З 2016 року очолив відділення волейболу на посаді тренера-викладача КЗ ДЮСШ «Петриківський СР». За чотири роки роботи, разом з командою дівчат 2005-2006 р.н., ставав чотирикратним чемпіоном області, двічі срібним призером першості Дніпропетровської області та відкритого обласного кубкового турніру серед студентів, займав п’яте місце в першості України з ФСТ «Колос».

Відома українська волейболістка та тренер. Майстер спорту міжнародного класу.Грала за такі клуби: «Орбіта» (Запоріжжя) — 1986—1995, «Емлакбанк» (Туреччина) — 1995—1997, «Орбіта» (Запоріжжя) — 1997—1998, «Гюнеш Сігорта» (Туреччина) — 1998—2000, «Вакіфбанк-Гюнеш» — 2000—2002, «Орбіта» (Запоріжжя) — 2003—2004, «Тіфон Азена» (Хорватія) — 2004—2005, «Вакіфбанк-Гюнеш Сігорта» (Туреччина) — 2005—2006, «Бешикташ» (Туреччина) — 2007—08, з 2008-2012 — «Сєвєродончанка».У 1992 році дебютувала в Національній збірній України.Ірина Володимирівна багаторазова чемпіонка та володарка Кубка України, багаторазова призерка чемпіонату Туреччини, срібний призер чемпіонату Хорватії, бронзова призерка Чемпіонату Європи у 1993 році.Тренерську діяльність почала у запорізькій «Орбіті». З 2020 року – головний тренер команди вищої ліги СК «Прометей-2-ДДТУ».

Українська волейболістка. Майстер спорту міжнародного класу. Почала професійну кар’єру в запорізькій «Орбіті». Також пробували свої сили закордоном у Чемпіонатах Туреччини («Гюшеш Сігорта», «Гестепе») та Греції («Панеллініос», «Філатлітікос»).Грала за легендарну луганську «Іскру». Срібна призерка молодіжного чемпіонату світу (Бразилія, 1993). Учасниця 26-х Олімпійських ігор в Атланті (1996 рік).З 2020 року помічник головного тренера волейбольної команди СК "Прометей-2-ДДТУ"

З 2012 по 2019 рік навчалася у ДЮСШ ім. Є. Кондратовича м. Ковель. Перший тренер Тетяна Максимчук. З 2019 по 2020 рік навчалася у Обласній спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву м. Рівне. З 2020 року вихованка Спортивної академії «Прометей».Командні нагороди:Чемпіонка Обласної спартакіади «Волинь спортивна – 2019», займала призові місця у обласних та районних змаганнях.

З 2012 по 2016 рік грала за Чернівецький педагогічний коледж, 2016-2017 - Чернівецький національний університет. З 2017 по 2020 виступала за команду "Галичанка-ТНЕУ-ГАДЗ" м. Тернопіль. З 2020 року гравець СК "Прометей". Командні нагороди: 2017-2018 Бронзовий призер чемпіонату України з волейболу (Галичанка-ТНЕУ-ГАДЗ)Індивідуальні нагороди: 2017 – «кращій гравець Ліберо» Суперкубка України 2017-2018 - «кращій гравець Ліберо» Кубка України

Професійний шлях Івана як волейболіста розпочався у 16 років, коли він приєднався до болгарської чоловічої команди вищого дивізіону пловдівського “Локомотива”. Щоправда, тривав недовго, бо через важку травму Петков був змушений завершити кар’єру гравця. У 28 років став тренером жіночого клубу “Маріца” Пловдив, з яким встиг попрацювати 16 сезонів. За цей час фахівець поступово допоміг йому піднятися до нинішнього статусу домінуючої сили Болгарії.

На той момент “Маріца” не мала жодного трофею в своїй історії. Втім, після приходу Івана стала шестиразовим чемпіоном своєї країни поспіль та тричі виграла “срібні” та “бронзові” нагороди цих змагань. Крім того, наставник п'ять разів підіймав над головою національний Кубок, а також приводив команду до перемоги в Суперкубку Болгарії в 2015 році.

Історичні досягнення “Маріци” на євроарені також пов'язані з ім'ям Івана Петкова. Восени 2017-го у матчі проти російського “Єнісею”, який, напевно, став найпам’ятнішим в історії пловдівського клубу, його підопічні здійснили неймовірний камбек. Програвши дві стартові партії, вони виграли з рахунком 3-2, а потім ще й тріумфували в “золотому” сеті. В підсумку “Маріца” стала першою болгарською командою в історії, яка кваліфікувалася до основної сітки жіночої Ліги чемпіонів ЄКВ.

У 2020-му Петков очолив СК “Прометей”. У своєму першому ж сезоні він разом із “червоно-білими” оформив золотий хет-трик на внутрішній арені, здобувши чемпіонство, Кубок та Суперкубок України. А у свій другий рік роботи Іван знову-таки вперше в історії успішно вивів команду до групового раунду Ліги чемпіонів. 

Петков досягав висот і як помічник тренера болгарської команди, яка потрапила до “фіналу чотирьох” жіночого чемпіонату світу серед юніорок у Мексиці. Того ж року вони виграли й чемпіонський титул БВА серед юніорок Балкан. У 2015 році він привів юних спортсменок до восьмого місця на чемпіонаті світу U-20 у Пуерто-Ріко та до “срібла” чемпіонату Балкан U-20.

У 2018 році Івана призначили головним тренером національної збірної Болгарії, а вже через три роки пішов у відставку. Впродовж цього періоду він двічі вигравав Золоту Євролігу в 2018 і 2021 роках, а також Кубок претендентів 2018, який проходив у Перу, здобувши місце у Лізі націй на наступний рік.

У 2022-му році болгарський фахівець очолив національну жіночу збірну України, разом з якою досяг неабиякого прогресу на міжнародній арені. Синьо-жовті пройшли кваліфікацію чемпіонату Європи-2023 без жодної поразки та виграли Золоту Євролігу-2023. Водночас завдяки високій позиції в рейтингу Міжнародної федерації волейболу (FIVB) наша команда потрапила до відбору на Олімпійські ігри-2024.